Доброякісні пухлини жіночих статевих органів

Лекція Грінченко О.М.

Актуальність теми.
Доброякісні пухлини займають четверте місце серед захворювань жіночих статевих органів.

Серед пацієнток гінекологічного відділення знаходяться хворі з ускладненнями, які виникають при доброякісних пухлинах.

У деяких  випадках при доброякісних пухлинах виникають показання до оперативного лікування.

Навчальні цілі

Характеризувати доброякісні пухлини.

Пухлиноподібні утворення:
порожнина, виповнена рідким вмістом, яка виникає у результаті надмірної

секреції та затримки рідини.

До пухлино подібних утворень відносяться:

·        фолікулярна кіста,

·        кіста жовтого тіла,

·        кіста бартолінової залози,

·        гідросальпінкс,

·        піосальпінкс.       

Фолікулярна кіста яєчника:

однокамерний тонкостінний пухлиноподібний утвір тугоеластичної консистенції з прозорим вмістом, який виникає внаслідок скупчення рідини у фолікулі.

Оболонка кісти не являє собою новоутвореної тканини – це надмірно розтягнена оболонка фолікула.

Проблеми частіше відсутні, іноді може бути незначний тупий біль унизу живота, можливе порушення менструально-оваріального циклу.

Лікування:
В молодому віці протягом 3-х місяців проводять гормональне лікування та спостереження, якщо пухлина не розсмоктується, то призначають оперативне лікування – резекцію яєчника.

У клімактеричному періоді призначають видалення яєчника, тому, що важко диференціювати кісту від серозної кістоми чи початкової стадії раку яєчника.

Кіста жовтого тіла:

утвір діаметром до 8 см, наповнений рідиною жовтого кольору.

Стінки кісти товсті.

Справжні пухлини жіночих статевих органів.

Справжні пухлини завжди є новоутвореною тканиною, тому вони не зазнають зворотного розвитку і можуть малігнізуватись.                

Доброякісна пухлина має капсулу, тому не проростає суміжні тканини, а відтісняє їх вбік. Після видалення такі пухлини не дають рецидивів, а також не метастазують.

Сучасна теорія етіопатогенезу пухлин.
Причини виникнення доброякісних пухлин жіночих статевих органів остаточно не з’ясовані, але доведено, що вони виникають на фоні порушення гормональної функції яєчників на фоні гіперестрогенії, при зменшенні кількості прогестерону.

Класифікація.

·        Доброякісні пухлини зовнішніх статевих органів: фіброма, ліпома, гемангіома.

·        Доброякісна пухлина матки: міома (фіброміома).

·        Доброякісна пухлина яєчника: кістома.

Методи діагностики пухлин.
З’ясовують скарги.

Проводять огляд зовнішніх статевих органів.

Оглядають шийку матки в дзеркалах.

Проводять дворучне обстеження.

УЗД.

При необхідності роблять лапароскопію.

Розділене діагностичне вишкрібання порожнини матки.

Доброякісні пухлини вульви:
Фіброма. Росте повільно у вигляді щільного вузла.

Ліпома. Пухлина м’якої консистенції, округлої форми з жирової тканини.

Гемангіома. Пухлина із судинної стінки у вигляді вузла або плями червоного чи синюшного кольору.

Проблеми при невеликих розмірах пухлини відсутні.

Великі розміри пухлини чинять незручності при ходьбі та являються показанням до оперативного лікування.

Доброякісні пухлини матки.

Міома (фіброміома) – доброякісна пухлина із м’язових та сполучнотканинних елементів. Спостерігається у жінок після 30 років у 25%.

Причиною розвитку вважають порушення у гіпоталямо-гіпофізарно- яєчниковій системі.

Локалізація міом:

·        Інтерстиціальна – розташована між м’язами матки.

·        Субсерозна – розташована під очеревиною, що покриває матку, вузол росте в черевну порожнину.

·        Субмукозна – знаходиться під слизовою оболонкою матки.

·        Буває множинна міома.     

Невеликі міоми можуть бути безсимптомними.

Проблеми:

·        Кровотечі під час місячних або після них.

·        Біль унизу живота, в попереку.

·        Порушення функцій сусідніх органів.

·        Безплідність.

·        Інколи неврастенія.

·        Прояви анемії.

Діагностика:

·        Пальпаторно визначається пухлина при дворучному обстеженні.

·        УЗД.

·        Зондування порожнини матки.

·        Метросальпінгографія.

·        Гістероскопія.

Лікування

·        Малі безсимптомні міоми матки лікуються консервативно.

·        До 45 років призначають гестагенні препарати та агоністи гонадотропін-релізинг гормонів (а-ГнРГ).

·        Після 45 років лікують андрогенами

Симптоматична    терапія:    гемостатики    (при   кровотечі).

Спазмолітики,  нестероїдні  протизапальні препарати при больовому синдромі.

Показання до оперативного лікування:

·        Великі розміри міоми (як 12 тижнів і більше).

·        Швидкий ріст міоми (більше як 5 тижнів протягом року).

·        Кровотеча.

·        Сильний біль.

·        Порушення функцій суміжних органів.

·        Множинна міома.

Види оперативних втручань

·        При симптомних міомах проводиться оперативне лікування:

·        консервативна міомектомія – вилущення субсерозного вузла,

·        надпіхвове видалення матки,

·        екстирпація матки.

·        лапароскопічні операції

Симптоматичне лікування: кровоспинні препарати, знеболюючі, антианемічні препарати.

Сестринські втручання:

·        При поступленні в гінекологічне відділення:

·        Повідомити лікаря.

·        Заспокоїти пацієнтку.

·        Підготувати інструмент для гінекологічного обстеження.

·        Підготувати інструмент для розділеного діагностичного вискромадження.

·        Підготувати ємність з 10% формаліном для збору матеріалу.

·        Підготувати утеротоніки.

·        Заповнити систему для внутрішньовенного введення плазмозамінників.

·        Асистувати лікареві під час діагностичного вискромадження.

·        Відправити інструмент на дезінфекцію.

·        Відправити матеріал на гістологічне обстеження.

·        Доглядати за пацієнткою (загальний стан, колір шкіри, пульс, АТ, виділення із статевої щілини).

·        Виконувати призначення лікаря.

Диспансеризація:

Пацієнтки з міомами беруться під диспансерний нагляд.

Якщо проводилось оперативне лікування знімаються з обліку через 2 місяці після оздоровлення.

В разі безсимптомної міоми проводиться гормональна терапія і подальше диспансерне спостереження.

Доброякісні пухлини яєчників (кісти та кістоми)

Кістоми (бластоматозні проліферативні пухлини), справжні пухлини, оболонка і вміст – новоутворені тканини. 

Пухлина має капсулу та ніжку.

Класифікація:

·        Серозна кістома частіше буває однокамерною, містить серозну рідину жовто-солом`яного кольору.

·        Папілярна кістома. На зовнішній або внутрішній оболонці кістоми знаходиться сосочкові розростання. Пухлина багатокамерна, вміст кістоми серозний.

·        Псевдомуцинозна. Частіше багатокамерна, порожнина виповнена слизоподібним вмістом (псевдомуцином) – густою желеподібною рідиною жовтуватого кольору.

·        Андробластома – пухлина, що виробляє тестостерон і має маскулінізуючі властивості.

·        Текома – естрогенопродукуюча пухлина, викликає передчасне статеве дозрівання.

·        Дермоїдна кіста вміст пухлини: жир, волосся, кісткові утвори, зачатки зубів.

·        Ендометріоз яєчника – утворюються «шоколадні кісти», які мають щільну капсулу і геморагічний коричневий вміст.

Проблеми пацієнтки (наявні):

·        Невеликі розміри кістом перебігають безсимптомно.

·        Може бути тупий біль унизу живота.

·        Порушення менструального циклу.

Проблеми пацієнтки (потенційні):

·        Перекручування ніжки пухлини. Виникає некроз і перитоніт.

·        Розрив капсули пухлини. Супроводжується клінікою гострого живота.

·        Злоякісне переродження найчастіше спостерігається при папілярних кістомах, рідше при муцинозних.

·        Нагноєння пухлини.

Діагностика:

·        Огляд та пальпація живота. При великих кістомах пухлину можна пропальпувати через передню черевну стінку.

·        Вагінальне дослідження: в ділянці придатків пальпується рухома, мало болюча пухлина, округлої форми, туго еластичної консистенції. Пухлина рухома завдяки наявності ніжки.

·        УЗД.

·        Лапароскопія.

·        Оглядова рентгенографія органів малого таза.

Принципи  догляду:

·        Після діагностики кістоми яєчника пацієнтку беруть під диспансерний нагляд.

·        Показано оперативне лікування в плановому порядку.

·        Об’єм операції – цистектомія, видалення придатків матки.

·        При ускладнених кістомах показане оперативне лікування в ургентному порядку.

Закріплення матеріалу.

Задачі.

№1.

Жінка 36 років звернулась в жіночу консультацію зі скаргами на значні місячні. За останній рік місячні сталі тривалі, рясні, з’явилась слабкість. При огляді: шийка матки субконічна, чиста. Матка збільшена до 10 тижнів вагітності, щільна, рухома, придатки не пальпуються. Виділення кров’янисті.

Завдання:

Який найбільш ймовірний діагноз?

Чи існує показання до оперативного лікування?

Еталон відповіді:

Міома матки.

Оперативне лікування показане: у  жінки симптомна міома, кровотечі привели до анемії.

№2.

 Жінка 20 років, звернулась у жіночу консультацію для профогляду. Скарг немає. При огляді: шийка субконічної форми, чиста. Матка не збільшена, рухома, не болюча. Зліва в ділянці придатків матки пальпується тугоеластичне, не болюче утворення розміром з 6 тижневу вагітність.

Завдання:

Ваш попередній діагноз.

Еталони відповіді:

 Кістома яєчника.