Злоякісні пухлини геніталій.

Злоякісні пухлини геніталій.

Лекція Грінченко О.М.

Актуальність теми.

Репродуктивна система є найбільш чутливою до агресивного впливу зовнішнього середовища і найпоширенішою локалізацією раку у жінок.

За даними ВООЗ 80% випадків розвитку онкологічних захворювань пов’язані з несприятливим впливом чинників навколишнього середовища.

Усі види раку репродуктивної системи жінки доступні для лікування, якщо виявлені у стадії внутрішньоепітеліального раку.

Тому велике значення має своєчасне та якісне проведення онкопрофоглядів.

Чинники виникнення дисплазій та раку шийки матки:

ранній початок статевого життя,
часта зміна статевих партнерів,
посттравматичні зміни шийки матки внаслідок абортів та пологів,
інфікування організму вірусами,
гіперестрогенія,
вплив шкідливих факторів виробництва та екології.
Рання діагностика злоякісних новоутворень.
під час онкопрофогляду беруться мазки для проведення онкоцитологічного обстеження (АК).
при виявленні фонового захворювання проводиться кольпоскопія, прицільна біопсія, гістологічне обстеження.

 

Злоякісні новоутворення

Характеристика злоякісних пухлин.

lростуть швидко,

lпроростають у суміжні органи та тканини, руйнують їх, 

lдають метастази,

lрецидивують.

 

Рак та саркома вульви.

Може спостерігатись у вигляді:

lінфільтрату,

lщільного вузла,

lсосочкових розростань,

lвиразки

Проблеми:

lсвербіння, печія;

lбіль, якщо пухлина в ділянці клітора;

lгнійно кров’янисті виділення.

lДля уточнення діагнозу проводять біопсію.

lЛікування комбіноване: до та після операції проводять опромінювання.

lДиспансерне спостереження проводять протягом усього життя.

Рак піхви.

Буває первинний та метастатичний.

Проблеми:

lгнійно-кров’янисті виділення,

lбіль,

lпорушення сечовипускання,

lознаки загальної інтоксикації,

lкровотечі при розпаді пухлини.

lЛікування проводять за допомогою поєднаної променевої терапії: рентгеноопромінення у поєднанні з введенням у вагіну радіоактивних препаратів.

Рак шийки матки

Серед злоякісних пухлин жіночих статевих органів  на першому місці знаходиться рак шийки матки.

Форми росту пухлини:

lендофітна (пухлина проростає в м’язевий шар шийки матки внаслідок чого шийка стає діжкоподібною, хрящової щільності),

lекзофітна (пухлина росте у просвіт піхви у вигляді цвітної капусти),

lзмішана (має ознаки ендофітних та екзофітних форм).

Стадії:

розрізняють чотири стадії раку шийки матки.

lКрім цього виділяють ще нульову стадію або внутрішньоепітальний рак. Останнім часом цю стадію раку відносять до передраків.

lРак шийки матки може поширюватися на тіло, параметрій, піхву.

Проблеми при ранніх стадіях:

lлімфорея (рідкі прозорі виділення без запаху),

lконтактні кровотечі.

Проблеми при занедбаних стадіях:

lвиділення кольору м’ясних помиїв,

lкровотечі,

lбіль (гризучий, постійний, який посилюється вночі).

Діагностика:

lонкоцитодіагностика,

lкольпоскопія,

lбіопсія.

Лікування:

lкомбіноване оперативно – променеве при ранніх стадіях (опромінення до і після операції, операція – екстирпація матки з придатками),

lпроменеве (радій, телегамматерапія), при ІІІ стадії,

lсимптоматичне при ІVстадії

Рак тіла матки.

lЗустрічається рідше, ніж рак шийки матки. Частіше у віці 50-60 років.

Проблеми:

lациклічні маткові кровотечі,

lкров’янисті виділення в менопаузі,

lгнійні виділення,

lбіль.

lГнійні виділення і біль характерні для занедбаних форм.

Діагностика:

lонкоцитологічне дослідження виділень з порожнини матки,

lрозділене діагностичне вискромадження.

lГістероскопія.

Лікування:

lкомбіноване оперативно – променеве при ранніх стадіях (опромінення до і після операції, операція – екстирпація матки з придатками).

 

Саркома матки.

Виникає із сполучної тканини матки.

Проблеми:

lкров’янисті виділення зі статевих 

lшляхів,

lшвидкий ріст матки.

Лікування:

lекстирпація матки з придатками,

lподальша променева терапія.

 

Хоріонепітеліома матки.

Розвивається з елементів трофобласта.

Найчастіше локалізується в матці, рідше – в піхві, маткових трубах, яєчниках;

швидко дає метастази – в легені, піхву, головний мозок, печінку, нирки.

Проблеми:

lтривалі маткові кровотечі, які не припиняються після повторних вишкрібань порожнини матки.

Діагностика:

lгонадотропні гормони у сечі з’являються без вагітності,

lгістологічне обстеження ендометрія.

Лікування:

lхіміотерапія (метотрексат, актиноміцин) курсами під контролем імунологічних тестів.

Може відбутись зворотній розвиток хоріонепітеліоми з відновленням менструальної та дітородної функції,

lекстирпація матки з придатками з подальшою хіміотерапією проводиться при сильних маткових кровотечах.

 

Рак яєчників.

lПухлина швидко росте,

lрано дає метастази,

lскладна для діагностики: 50-85% випадків діагноз встановлюють у пізніх стадіях,

lпогано піддається лікуванню.

Форми:

lпервинний рак розвивається з покривного епітелію яєчників,

lвторинний – розвивається внаслідок малігнізації папілярної або псевдомуцинозної кістом яєчників,

lметастатичний рак: найчастіше метастази зі шлунково-кишкового тракту (пухлина Крукенберга), іноді з молочної залози та матки.

Стадії:

lвиділяють чотири стадії раку яєчників.

Проблеми:

lу початкових стадіях перебіг безсимптомний,

lдискомфорт в черевній порожнині, часто хворі лікуються з приводу запалення придатків матки або колітів,

lасцит, біль в животі, слабкість, схуднення характерні для пізніх стадій.

Діагностика:

lвикористовують гінекологічне обстеження: в ділянці яєчника з одного або обох боків пальпуються горбисті щільні утворення,

lцитологічне дослідження пунктату черевної порожнини,

lлапаросокопія.

Лікування комплексне:

lхірургічне – екстирпація матки з придатками з резекцією сальника,

lХіміотерапевтичне: ТІОТЕФ,циклофосфан, метотрексат, фторураціл, вінбластин,

lГормональне: тестостерону пропіонат.

 

Особливості догляду.

lНадання допомоги хворим на рак вимагає від медичних працівників особливих професійних та душевних якостей, такту, любові до людей та до своєї справи.

lМи повинні пам’ятати, що догляд за такою жінкою, моральна підтримка є не лише професійним обов’язком, але й актом християнського милосердя.

lДогляд полягає у ліквідації або зменшенні больових відчуттів, які у таких пацієнток бувають надзвичайно сильними і постійними. Допомогти у таких випадках можуть лише наркотичні анальгетики.

lНеобхідно постійно піклуватися про чистоту шкіри хворої, запобігати появі пролежнів.

lКілька разів на добу таких хворих слід підмивати, видаляти продукти розпаду пухлини, застосовуючи засоби, що мають дезодораційні властивості.

lСлід частіше змінювати положення тіла хворої,

lякщо вона неспроможна рухатися, обмивати її шкіру розчинами фурациліну, відварами трав, протирати спиртом, особливу увагу звертаючи на ті ділянки, де найчастіше утворюються пролежні – поперек, сідниці, лікті, п’яти.

 

 Профілактика раку статевих органів.

lЛікування фонових та передракових захворювань.

lОнкопрофоогляди з обов’язковим  онкоцитологічним взяттям мазків та кольпоскопією.

 

 

БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ.

 

 

 

Фонові та передракові захворювання жіночих статевих органів

Фонові та передракові захворювання жіночих    
    статевих органів.

 
Лекція Грінченко О.М.

Актуальність теми.

Більшість злоякісних захворювань виникає на фоні передракових станів.

Необхідно знати не тільки ці стани, а і методи їх діагностики та лікування.

Це буде профілактикою злоякісних захворювань.

Усі види раку репродуктивної системи жінки доступні для лікування, якщо виявлені у стадії передраку або внутрішньоепітеліального раку. 

Тому велике значення має своєчасне та якісне проведення онкопрофоглядів.

Фонові захворювання шийки матки.

Справжня ерозія – дефект епітеліального покриву піхвової частини шийки матки.

Причина – запальні процеси, що призводять до десквамації багатошарового плоского епітелію.

Клініка: ділянка яскраво червоно кольору неправильної округлої форми.

Діагностика: огляд шийки матки в дзеркалах, кольпоцервікоскопія, цитологічне дослідження, біопсія.

Лікування: лікування запального процесу; місцеве лікування – тампони з олією обліпихи чи шипшини, лініментами алое чи каланхое; кріо- лазеротерапія.

Псевдоерозія (ектопія) – зміщення циліндричного епітелію цервікального каналу на піхвову поверхню шийки матки вкриту багатошаровим плоским епітелієм.

Клініка: біля зовнішнього вічка ділянка червоного кольору із зернистою поверхнею різних розмірів і форми.

Діагностика: огляд шийки матки, кольпосокпія, біопсія, вишкрібання церві-  кального каналу.

Лікування: 3 тижні – консервативна терапія для ліквідації запального процесу: піхвові ванночки, жирові тампони, піхвові таблетки потім проводять діатермокоагуляцію, кріодеструкцію, лазеротерапію.

Ектропіон шийки матки – виворіт слизової оболонки каналу шийки матки.

Діагностика та лікування таке як при псевдоерозії, але замість електрокоагуляції проводять електроконізацію (висікання) шийки матки.

Лейкоплакія (ороговіння та стовщення багатошарового плоского епітелію без атипії).

На шийці матки утворюються сухі білі плями або бляшки різної величини.

Лікування: лазеротерапія, кріодеструкція, електроконізація.

Еритроплакія (атрофія багатошарового плоского епітелію).

На шийці матки з’являються яскраво-червоні плями неправильної форми, які легко кровоточать.

Лікування: лазеротерапія, кріодеструкція, електроконізація.

Поліп шийки матки – доброякісні розростання слизової оболонки каналу шийки матки.

Діагностика при огляді шийки матки, кольпоскопії, цитологічному обстеженні, гістологічному обстеженні.

Лікування: поліпектомія, роздільне вишкрібання порожнини матки.

Передракові захворювання зовнішніх статевих органів.

 Лейкоплакія. 

На зовнішніх статевих органах шкіра становиться блідою, блискучою, а згодом з’являються білі плями.

Проблеми: свербіж, який посилюється вночі; розчухи зумовлюють розвиток вторинної інфекції.

Лікування: сидячі ванночки з відвару трав, гідрокортизонові мазь, кріо- та лазеротерапія.

 Крауроз.

Атрофічні зміни епітелію шкіри з подальшим приєднанням склерозу тканин.

Лікування:

туалет зовнішніх статевих органів з відваром трав, мазі: анестезинова, гідрокортизонова; седативні препарати.

Передракові захворювання шийки матки.

Усі передпухлинні стани шийки матки об’єднані терміном «дисплазія».

Дисплазія – це патологічний процес при якому в епітеліальному шарі з’являються клітини з різним ступенем атипії.

Атипію діагностують при онкоцитологічному обстеженні. 

Для уточнення діагнозу проводять кольпоскопію та прицільну біопсію.

Чинники виникнення дисплазій 
 (раку шийки матки)
ранній початок статевого життя,

часта зміна статевих партнерів,

посттравматичні зміни шийки матки внаслідок абортів та пологів,

інфікування організму вірусами,

гіперестрогенія,

вплив шкідливих факторів виробництва та екології.

Диспансеризація.
Хворі з фоновими захворюваннями та дисплазіями беруться на диспансерний облік в жіночій консультації, лікуються, через 2 місяці після оздоровлення  знімаються з диспансерного обліку.

Рання діагностика злоякісних новоутворень.

Під час онкопрофогляду беруться мазки для проведення онкоцитологічного обстеження (АК). 

При виявленні фонового захворювання проводиться кольпоскопія, прицільна біопсія, гістологічне обстеження.

БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ.

Доброякісні пухлини жіночих статевих органів

Лекція Грінченко О.М.

Актуальність теми.
Доброякісні пухлини займають четверте місце серед захворювань жіночих статевих органів.

Серед пацієнток гінекологічного відділення знаходяться хворі з ускладненнями, які виникають при доброякісних пухлинах.

У деяких  випадках при доброякісних пухлинах виникають показання до оперативного лікування.

Навчальні цілі

Характеризувати доброякісні пухлини.

Пухлиноподібні утворення:
порожнина, виповнена рідким вмістом, яка виникає у результаті надмірної

секреції та затримки рідини.

До пухлино подібних утворень відносяться:

·        фолікулярна кіста,

·        кіста жовтого тіла,

·        кіста бартолінової залози,

·        гідросальпінкс,

·        піосальпінкс.       

Фолікулярна кіста яєчника:

однокамерний тонкостінний пухлиноподібний утвір тугоеластичної консистенції з прозорим вмістом, який виникає внаслідок скупчення рідини у фолікулі.

Оболонка кісти не являє собою новоутвореної тканини – це надмірно розтягнена оболонка фолікула.

Проблеми частіше відсутні, іноді може бути незначний тупий біль унизу живота, можливе порушення менструально-оваріального циклу.

Лікування:
В молодому віці протягом 3-х місяців проводять гормональне лікування та спостереження, якщо пухлина не розсмоктується, то призначають оперативне лікування – резекцію яєчника.

У клімактеричному періоді призначають видалення яєчника, тому, що важко диференціювати кісту від серозної кістоми чи початкової стадії раку яєчника.

Кіста жовтого тіла:

утвір діаметром до 8 см, наповнений рідиною жовтого кольору.

Стінки кісти товсті.

Справжні пухлини жіночих статевих органів.

Справжні пухлини завжди є новоутвореною тканиною, тому вони не зазнають зворотного розвитку і можуть малігнізуватись.                

Доброякісна пухлина має капсулу, тому не проростає суміжні тканини, а відтісняє їх вбік. Після видалення такі пухлини не дають рецидивів, а також не метастазують.

Сучасна теорія етіопатогенезу пухлин.
Причини виникнення доброякісних пухлин жіночих статевих органів остаточно не з’ясовані, але доведено, що вони виникають на фоні порушення гормональної функції яєчників на фоні гіперестрогенії, при зменшенні кількості прогестерону.

Класифікація.

·        Доброякісні пухлини зовнішніх статевих органів: фіброма, ліпома, гемангіома.

·        Доброякісна пухлина матки: міома (фіброміома).

·        Доброякісна пухлина яєчника: кістома.

Методи діагностики пухлин.
З’ясовують скарги.

Проводять огляд зовнішніх статевих органів.

Оглядають шийку матки в дзеркалах.

Проводять дворучне обстеження.

УЗД.

При необхідності роблять лапароскопію.

Розділене діагностичне вишкрібання порожнини матки.

Доброякісні пухлини вульви:
Фіброма. Росте повільно у вигляді щільного вузла.

Ліпома. Пухлина м’якої консистенції, округлої форми з жирової тканини.

Гемангіома. Пухлина із судинної стінки у вигляді вузла або плями червоного чи синюшного кольору.

Проблеми при невеликих розмірах пухлини відсутні.

Великі розміри пухлини чинять незручності при ходьбі та являються показанням до оперативного лікування.

Доброякісні пухлини матки.

Міома (фіброміома) – доброякісна пухлина із м’язових та сполучнотканинних елементів. Спостерігається у жінок після 30 років у 25%.

Причиною розвитку вважають порушення у гіпоталямо-гіпофізарно- яєчниковій системі.

Локалізація міом:

·        Інтерстиціальна – розташована між м’язами матки.

·        Субсерозна – розташована під очеревиною, що покриває матку, вузол росте в черевну порожнину.

·        Субмукозна – знаходиться під слизовою оболонкою матки.

·        Буває множинна міома.     

Невеликі міоми можуть бути безсимптомними.

Проблеми:

·        Кровотечі під час місячних або після них.

·        Біль унизу живота, в попереку.

·        Порушення функцій сусідніх органів.

·        Безплідність.

·        Інколи неврастенія.

·        Прояви анемії.

Діагностика:

·        Пальпаторно визначається пухлина при дворучному обстеженні.

·        УЗД.

·        Зондування порожнини матки.

·        Метросальпінгографія.

·        Гістероскопія.

Лікування

·        Малі безсимптомні міоми матки лікуються консервативно.

·        До 45 років призначають гестагенні препарати та агоністи гонадотропін-релізинг гормонів (а-ГнРГ).

·        Після 45 років лікують андрогенами

Симптоматична    терапія:    гемостатики    (при   кровотечі).

Спазмолітики,  нестероїдні  протизапальні препарати при больовому синдромі.

Показання до оперативного лікування:

·        Великі розміри міоми (як 12 тижнів і більше).

·        Швидкий ріст міоми (більше як 5 тижнів протягом року).

·        Кровотеча.

·        Сильний біль.

·        Порушення функцій суміжних органів.

·        Множинна міома.

Види оперативних втручань

·        При симптомних міомах проводиться оперативне лікування:

·        консервативна міомектомія – вилущення субсерозного вузла,

·        надпіхвове видалення матки,

·        екстирпація матки.

·        лапароскопічні операції

Симптоматичне лікування: кровоспинні препарати, знеболюючі, антианемічні препарати.

Сестринські втручання:

·        При поступленні в гінекологічне відділення:

·        Повідомити лікаря.

·        Заспокоїти пацієнтку.

·        Підготувати інструмент для гінекологічного обстеження.

·        Підготувати інструмент для розділеного діагностичного вискромадження.

·        Підготувати ємність з 10% формаліном для збору матеріалу.

·        Підготувати утеротоніки.

·        Заповнити систему для внутрішньовенного введення плазмозамінників.

·        Асистувати лікареві під час діагностичного вискромадження.

·        Відправити інструмент на дезінфекцію.

·        Відправити матеріал на гістологічне обстеження.

·        Доглядати за пацієнткою (загальний стан, колір шкіри, пульс, АТ, виділення із статевої щілини).

·        Виконувати призначення лікаря.

Диспансеризація:

Пацієнтки з міомами беруться під диспансерний нагляд.

Якщо проводилось оперативне лікування знімаються з обліку через 2 місяці після оздоровлення.

В разі безсимптомної міоми проводиться гормональна терапія і подальше диспансерне спостереження.

Доброякісні пухлини яєчників (кісти та кістоми)

Кістоми (бластоматозні проліферативні пухлини), справжні пухлини, оболонка і вміст – новоутворені тканини. 

Пухлина має капсулу та ніжку.

Класифікація:

·        Серозна кістома частіше буває однокамерною, містить серозну рідину жовто-солом`яного кольору.

·        Папілярна кістома. На зовнішній або внутрішній оболонці кістоми знаходиться сосочкові розростання. Пухлина багатокамерна, вміст кістоми серозний.

·        Псевдомуцинозна. Частіше багатокамерна, порожнина виповнена слизоподібним вмістом (псевдомуцином) – густою желеподібною рідиною жовтуватого кольору.

·        Андробластома – пухлина, що виробляє тестостерон і має маскулінізуючі властивості.

·        Текома – естрогенопродукуюча пухлина, викликає передчасне статеве дозрівання.

·        Дермоїдна кіста вміст пухлини: жир, волосся, кісткові утвори, зачатки зубів.

·        Ендометріоз яєчника – утворюються «шоколадні кісти», які мають щільну капсулу і геморагічний коричневий вміст.

Проблеми пацієнтки (наявні):

·        Невеликі розміри кістом перебігають безсимптомно.

·        Може бути тупий біль унизу живота.

·        Порушення менструального циклу.

Проблеми пацієнтки (потенційні):

·        Перекручування ніжки пухлини. Виникає некроз і перитоніт.

·        Розрив капсули пухлини. Супроводжується клінікою гострого живота.

·        Злоякісне переродження найчастіше спостерігається при папілярних кістомах, рідше при муцинозних.

·        Нагноєння пухлини.

Діагностика:

·        Огляд та пальпація живота. При великих кістомах пухлину можна пропальпувати через передню черевну стінку.

·        Вагінальне дослідження: в ділянці придатків пальпується рухома, мало болюча пухлина, округлої форми, туго еластичної консистенції. Пухлина рухома завдяки наявності ніжки.

·        УЗД.

·        Лапароскопія.

·        Оглядова рентгенографія органів малого таза.

Принципи  догляду:

·        Після діагностики кістоми яєчника пацієнтку беруть під диспансерний нагляд.

·        Показано оперативне лікування в плановому порядку.

·        Об’єм операції – цистектомія, видалення придатків матки.

·        При ускладнених кістомах показане оперативне лікування в ургентному порядку.

Закріплення матеріалу.

Задачі.

№1.

Жінка 36 років звернулась в жіночу консультацію зі скаргами на значні місячні. За останній рік місячні сталі тривалі, рясні, з’явилась слабкість. При огляді: шийка матки субконічна, чиста. Матка збільшена до 10 тижнів вагітності, щільна, рухома, придатки не пальпуються. Виділення кров’янисті.

Завдання:

Який найбільш ймовірний діагноз?

Чи існує показання до оперативного лікування?

Еталон відповіді:

Міома матки.

Оперативне лікування показане: у  жінки симптомна міома, кровотечі привели до анемії.

№2.

 Жінка 20 років, звернулась у жіночу консультацію для профогляду. Скарг немає. При огляді: шийка субконічної форми, чиста. Матка не збільшена, рухома, не болюча. Зліва в ділянці придатків матки пальпується тугоеластичне, не болюче утворення розміром з 6 тижневу вагітність.

Завдання:

Ваш попередній діагноз.

Еталони відповіді:

 Кістома яєчника.