Лекція Грінченко О.М.
Актуальність теми
Пологи - це фізіологічний процес при якому відбувається зганяння з матки через природні пологові шляхи плода і посліду.
Пологи настають після завершення вагітності, яка тривала 10 акушерських місяців або 280 днів.
Пологи повинні відбуватись в присутності кваліфікованого медичного персоналу тому відбуваються в пологовому будинку.
Обов’язком жіночої консультації, акушерки та фельдшера ФАП є не тільки спостереження за вагітною, а своєчасне направлення жінки у пологовий будинок.
Вагітні з фізіологічним перебігом вагітності госпіталізуються у першому періоді пологів або в 40 тижнів вагітності, якщо пологи своєчасно не розпочались.
Вагітні з груп підвищеного ризику госпіталізуються у пологовий будинок за 2 тижні до пологів.
Існують дві тактики ведення третього періоду пологів: очікувальна та активна.
Очікувальне ведення третього періоду пологів.
Після закінчення пульсації пуповини, акушерка перетискає та перетинає пуповину.
Проводять ретельний нагляд за загальним станом породіллі, ознаками відділення плаценти та кількістю кров’яних виділень.
Про початок відокремлення плаценти свідчить поява кровотечі із статевої щілини. Щоб визначити чи плацента повністю відокремилась від стінки матки визначають ознаки відокремлення плаценти.
Ознака Чукалова-Кюстнера: ребром долоні натиснути на передню черевну стінку вище лобкового зчленування, якщо зовнішній відрізок пуповини видовжився - плацента відокремлена.
Ознака Альфельда: на пуповину на рівні статевої щілини накласти затискач, якщо затискач з пуповиною опустився до 10 см - плацента відокремлена.
Ознака Шредера: якщо плацента відокремлюється від матки, вона опускається у нижній сегмент, а матка над плацентою стає вужчою та піднімається уверх, відхилившись вправо.
При появі ознак відділення плаценти (ознаки Шредера, Альфельда, Кюстнера-Чукалова), жінці пропонують «натужитись», що призведе до народження посліду.
У випадку, якщо плацента відокремлена, але самостійно не народжується застосовують зовнішні методи видалення відокремленої плаценти.
Метод Абуладзе: передню черевну стінку захоплюємо у поздовжню складку та пропонуємо роділлі потужитись.
Метод Гентера
Метод Креде-Лазаревича.
За відсутності ознак відділення плаценти протягом 30 хвилин після народження плода проводять ручне відділення плаценти та виділення посліду.
У разі виникнення кровотечі ручне відділення плаценти та видалення посліду проводять негайно під адекватним знеболенням.
Активне ведення третього періоду пологів
Застосування методики активного ведення третього періоду під час пологів дозволяє знизити частоту післяпологової кровотечі,
Активне ведення третього періоду пологів повинно бути запропоновано кожній жінці під час вагінальних пологів.
Стандартні компоненти активного ведення третього періоду пологів включають:
введення утеротоніків;
народження посліду шляхом контрольованої тракції за пуповину з одночасною контртракцією на матку;
масаж матки через передню черевну стінку після народження посліду.
Відсутність одного з компонентів – виключає активне ведення III періоду пологів
Міхур з льодом на низ живота у ранньому післяпологовому періоді не застосовується.
Оглядають нижні відділи пологових шляхів обережно розводячи статеву щілину.
Показанням до огляду за допомогою вагінальних дзеркал є наявность кровотечі, оперативних вагінальних пологів, стрімких пологів, або пологів поза лікарняним закладом.
Оцінювання крововтрати.
Фізіологічна: до 250 мл.
Гранична: до 400 мл.
Гранична (допустима) крововтрата становить 0,5% від маси тіла роділлі.
Патологічна: більше 400 мл.
Перший туалет новонародженого.
(Оцінка стану новонародженого та послідовність дій при здійсненні медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною)
Відразу після народження плода акушерка обсушує його стерильною підігрітою пелюшкою.
Одночасно оцінюють стан новонародженої дитини.
Після закінчення пульсації пуповини, але не пізніше 1 хв. після народження дитини, акушерка, замінивши стерильні рукавички, перетискає та перетинає пуповину за умови задовільного стану дитини (за результатами первинної оцінки стану новонародженого).
Одягають чисту шапочку, шкарпетки, перекладають новонародженого на грудну клітку матері, прикривають теплою пелюшкою та одіялом.
Проводять контакт “шкіра до шкіри”.
Акушерка здійснює медичне спостереження за станом новонародженого протягом перебування дитини у пологовій залі.
При порушенні стану новонародженого інформує про це лікаря педіатра-неонатолога, а за його відсутності лікаря акушера-гінеколога.
За появи пошукового і смоктального рефлексу (дитина піднімає голову, відкриває широко рот, шукає груди матері), акушерка допомагає здійснити перше раннє прикладання дитини до грудей матері. Через 15-20 хвилин після народження дитини.
Через 30 хв. після народження дитини акушерка електронним термометром вимірює новонародженому температуру тіла в аксилярній ділянці та записує результати термометрії у карті розвитку новонародженого (Ф 097/о).
Нормальна температура тіла новонародженої дитини становить 36,5 -37,5 гр. за Цельсієм.
Після проведення контакту матері і дитини «очі в очі» (але не пізніше першої години життя дитини), акушерка після обробки рук проводить новонародженому профілактику офтальмії із застосуванням 0.3% очних крапель Тобрекс або Флоксал.
Контакт "шкіра-до-шкіри" проводиться не менше 2 годин у пологовій залі, за умови задовільного стану матері та дитини.
Після завершення контакту “шкіра-до-шкіри” акушерка перекладає дитину на зігрітий сповивальний стіл, здійснює обробку та клемування пуповини, вимірювання зросту,
обводу голови та грудної клітини, зважування.
Акушерка (медична сестра) одягає дитині чисті повзуни, сорочечку, шапочку, шкарпетки, рукавички. Дозволяється використовувати чистий домашній одяг.
Дитина разом з матір'ю накривається ковдрою і переводиться в палату спільного перебування з дотриманням умов теплового ланцюжка.
Тепловий ланцюжок.
Найважливішою умовою дотримання теплового ланцюжка є забезпечення температури у пологовій залі (операційній) не нижче ніж 25°С.
Межами нормальної температури тіла новонародженого слід вважати 36,5о С-37,5о С при вимірюванні в аксілярній ділянці.
Тепла пологова кімната
Приміщення повинно бути чистим та теплим, без протягів з відчинених вікон, дверей та кондиціонерів (вентиляторів).
Оптимальною (безпечною) для матері та дитини вважається температура навколишнього середовища 25 С –28 С
Все необхідне для зігрівання дитини (пелюшки, шапочка, шкарпетки, сорочечки, повзунки, ковдра) треба підготувати і підігріти завчасно.
Негайне обсушування дитини.
Відразу після народження (до перетинання пуповини) акушерка повинна обсушити тіло та голову дитини стерильними, сухими, попередньо підігрітими пелюшками.
Викласти дитину на живіт матері і закінчити обсушування.
Вологі пелюшки треба відкласти, одягнути на дитину чисті шапочку і шкарпетки та накрити чистою сухою попередньо підігрітою пелюшкою.
Контакт “шкіра –до –шкіри”.
Контакт “шкіра-до-шкіри” запобігає втратам тепла та сприяє колонізації організму дитини флорою матері.
На грудях матері дитина накривається чистою попередньо підігрітою пелюшкою та спільною з матір’ю ковдрою і знаходиться там до переведення в палату спільного перебування не менше 2 годин.
Грудне вигодовування треба починати як можна раніше протягом першої години після народження.
Відкласти зважування та купання.
Кров, меконій частково видаляються зі шкіри новонародженого при обсушуванні після пологів.
Залишки родової змазки не видаляються у дитини.
Перше купання доцільно здійснювати вдома.
Зважування та антропометрію дитини необхідно проводити після здійснення контакту “шкіра-до-шкіри” перед переведенням в палату спільного перебування
Правильно одягнути та загорнути дитину.
Туге сповивання шкідливе для новонародженого, тому що зменшує ефективність підтримання тепла дитиною, обмежує рухи дитини, обмежує дихальні рухи.
У зв'язку з цим дитину необхідно одягнути в чисті теплі повзунки, сорочечку, шапочку, шкарпетки та накрити теплою ковдрою.
Цілодобове спільне перебування матері та дитини
Спільне перебування матері та дитини забезпечує годування на вимогу, профілактику гіпотермії та профілактику внутрішньолікарняної інфекції.
Транспортування в теплих умовах.
Реанімація в теплих умовах.
Знеболювання пологів за погодженням з роділлею.
Допомога роділлі подолати біль під час пологів є завданням медичних працівників та присутнього партнера.
Зменшення больового відчуття може бути досягнуто застосуванням простих немедикаментозних методів знеболювання:
- максимальна психологічна підтримка та заспокоєння;
- зміна положення тіла,
- заохочення роділлі до активних рухів
- пропонують партнеру масажувати спину;
- погладжувати низ живота;
- тримати її руку і протирати обличчя вологою губкою між переймами;
- пропонують жінці дотримуватись спеціальної техніки дихання (глибокий вдих та повільний видих);
Вимоги, що ставляться до медикаментозного знеболювання: знеболюючий ефект, відсутність негативного впливу на організм матері і плода, простота та доступність для усіх родопомічних закладів
Закріплення матеріалу.
Задача. №1.
Пологова зала. 10 хвилин тому народився плід. З піхви з’явилась кровотеча приблизно 200 мл. При натисканні ребром долоні вище лобкового зчленування зовнішній відрізок пуповини видовжився.
Завдання.
- Ваш попередній діагноз. Обґрунтуйте його.
- Поясніть причину виникнення кровотечі.
- Яку ознаку визначення відокремлення плаценти застосували?
- Оцініть крововтрату.
Еталон відповіді.
- Діагноз – пологи. ІІІ період. Плід народився.
- Відшарування плаценти.
- Ознака Чукалова-Кюстнера.
- Крововтрата фізіологічна.
