Пологи.
Ведення першого та другого періодів
Ведення пологів подається на основі клінічних протоколів №624 від 03.11 2008 року.
Актуальність теми
Основною метою надання допомоги під час пологів є створення безпечності для жінки та дитини при мінімальному втручанні в фізіологічний процес шляхом:
- ретельного моніторингу стану матері, плода та прогресування пологів;
- створення умов для надання невідкладної допомоги роділлі/породіллі та новонародженому;
- проведення заходів, що спрямовані на попередження інфекційних та гнійно-запальних ускладнень;
- впровадження та суворе дотримання принципів „теплового ланцюжка”.
Принципи ведення нормальних пологів:
- визначення плану ведення пологів та обов’язкове поінформоване узгодження його з жінкою/сім’єю;
- заохочення емоційної підтримки роділлі під час пологів (організація партнерських пологів);
- моніторинг стану матері, плода та прогресування пологів;
- використання партограми;
- широке використання не медикаментозних засобів для знеболення пологів;
- заохочення жінки до вільного пересування під час пологів та забезпечення можливості вільного вибору положення для народження дитини;
- оцінка стану дитини при народженні, забезпечення контакту „шкіра-до-шкіри” між матір’ю та новонародженим, прикладання до грудей матері за появи пошукового та смоктального рефлексу;
- профілактика післяпологової кровотечі, що зумовлена атонією матки, шляхом використання методики активного ведення третього періоду пологів.
Алгоритм дій у разі нормального перебігу пологів:
Під час госпіталізації роділлі в акушерський стаціонар у приймально-оглядовому відділенні необхідно:
- ретельно ознайомитись з обмінною картою жінки щодо перебігу даної вагітності;
- з’ясувати скарги;
Провести:
- загальний огляд,
- виміряти температуру тіла,
- пульс, артеріальний тиск,
- частоту дихання,
- обстеження внутрішніх органів;
- провести зовнішнє акушерське дослідження:
- визначити положення,
- вид,
- позицію плода,
- запитати про відчуття рухів плода самою роділлею,
- провести аускультацію серцебиття плода;
- виміряти висоту стояння дна матки,
- окружність живота,
- виміряти розміри тазу,
- визначити характер пологової діяльності,
- провести внутрішнє акушерське дослідження:
- визначити розкриття шийки матки та період пологів, знаходження голівки плода відносно площин малого тазу;
- визначити термін вагітності та очікувану масу плода;
- скласти план ведення пологів та узгодити його з жінкою, що народжує.
Не рекомендується рутинне призначення клізми та гоління лобка роділлі
Молодша медична сестра:
- пропонує жінці прийняти душ, одягнути чистий домашній одяг (за відсутності - лікарняну білизну);
- партнерові також потрібна зміна одягу на чистий домашній одяг (за відсутності - одноразовий комплект);
- роділлю та її партнера супроводжує в індивідуальну пологову палату.
Спостереження та допомога роділлі під час І періоду пологів
Результати спостереження за прогресом пологів, станом матері та плода заносяться лікарем акушер-гінекологом до партограми
Оцінка стану плода:
Серцебиття плода в пологах реєструють шляхом:
- періодичної аускультації за допомогою акушерського стетоскопу,
- ручного допплерівського аналізатора,
- шляхом електронного фетального моніторингу (кардіотокографія) - за показаннями.
Методика аускультації:
- роділля знаходиться у положенні на боці;
- аускультація починається після закінчення найбільш інтенсивної фази перейми;
- аускультація триває щонайменше 60 секунд.
- Аускультація має проводитися кожні 30 хвилин протягом латентної фази та кожні 15 хвилин протягом активної фази першого періоду пологів.
В нормі ЧСС плода знаходиться в межах 110-160 ударів за хвилину.
Якщо відбувся розрив плодового міхура (спонтанний або штучний), звертається увага на колір та кількість навколоплодових вод.
Оцінка загального стану матері:
- вимірювання температури тіла - кожні 4 години;
- визначення параметрів пульсу - кожні 2 години;
- артеріального тиску - кожні 2 години;
- кількість сечі визначають кожні 4 години;
Оцінка прогресування пологів:
З метою оцінки прогресування пологів визначають:
- швидкість розкриття шийки матки,
- частоту та тривалість перейм,
- наявність просування голівки плода у порожнину таза:
Розкриття шийки матки
- Швидкість розкриття шийки матки оцінюється шляхом внутрішнього акушерського дослідження, яке проводять кожні 4 години.
- Додаткове внутрішнє обстеження проводять за наявності показань.
- Результати оцінки розкриття шийки матки заносяться до партограми.
Розкриття шийки матки у латентній фазі:
- Латентна фаза триває до 8 годин.
- Розкриття шийки матки 3 см.
Розкриття шийки матки в активній фазі:
- Нормальне прогресування пологів в активній фазі першого періоду характеризується розкриттям шийки матки зі швидкістю щонайменше 1 см/год.
Частота та тривалість перейм
- Оцінка частоти та тривалості перейм проводиться щогодини в латентній фазі та кожні 30 хвилин в активній фазі.
- Підраховують кількість перейм за 10 хвилин.
- Отримані дані заносять до партограми.
- Наявність 2 перейм за 10 хвилин в латентній фазі вважають адекватною пологовою діяльністю,
- в активній фазі - 3-5 перейм протягом 10 хвилин, кожна з яких триває 40 секунд або більше.
Просування голівки плода
- Просування голівки плода визначають шляхом зовнішнього та внутрішнього акушерського дослідження.
- Результати заносять до партограми.
- Просування голівки плода може не спостерігатись, поки шийка матки не розкриється приблизно на 7-8 см.
Умови забезпечення нормальних пологів:
- індивідуальна пологова кімната,
- персональна психологічна підтримка роділлі чоловіком, чи обраним нею партнером, які мають бути підготовленими до участі в пологах;
- досягнення взаємного порозуміння, психологічна підтримка роділлі медичним персоналом;
- пояснення необхідності проведення кожної процедури і маніпуляції та одержання дозволу жінки на їх проведення;
- підтримання доброзичливої атмосфери при розродженні,
- поважне відношення до бажань жінки, забезпечення конфіденційності;
- підтримування чистота роділлі та її оточення:
- перед кожним внутрішнім акушерським дослідженням зовнішні статеві органи і промежину роділлі обмивають чистою теплою водою.
- забезпечують рухливість роділлі:
- жінку заохочують до активної поведінки під час пологів;
- допомагають вибрати положення для пологів.
- підтримують прийом жінкою їжі і рідини за її бажанням.
Спостереження та допомога у II періоді пологів
Попередження бактеріальних та вірусних інфекцій (включно ВІЛ):
- Адекватна обробка рук медичного персоналу (гігієнічна або антисептична в залежності від маніпуляції що планується) згідно діючих алгоритмів.
- Використання стерильних рукавичок під час проведення внутрішнього акушерського дослідження, прийняття пологів та оперативних втручань (епізіотомія тощо).
- Використання медичним персоналом для прийняття пологів чистого халату.
- У разі можливості оптимальним є використання одноразового халату, виготовленого з водовідштовхуючого матеріалу.
- Використання засобів для захисту обличчя медичного персоналу: маска (бажано одноразова), окуляри або щиток.
- Обережне використання гострого інструментарію.
Оцінка стану плода
Проводять контроль серцевої діяльності плода шляхом аускультації кожні 5 хвилин у ранню фазу другого періоду, та після кожної потуги у пізню фазу.
Оцінка загального стану роділлі
Вимірювання артеріального тиску, підрахунок пульсу – кожні 15 хвилин.
Оцінка прогресування пологів
Оцінюють пологову діяльність (частота та тривалість маткових скорочень) просування голівки по родовому каналу
Рання фаза другого періоду пологів
- Рання фаза другого періоду пологів починається від повного розкриття шийки матки та триває до появи спонтанних активних потуг (або до опускання голівки на тазове дно).
- В ранню фазу слід забезпечити рухливість роділлі, а саме: заохотити її до активної поведінки та вільного ходіння.
- Вертикальне положення жінки та можливість вільно рухатись сприяють збереженню активної пологової діяльності та просуванню голівки плода.
В ранній фазі не слід примушувати роділлю тужитись:
- це призводить до втоми роділлі,
- порушення процесу внутрішнього повороту голівки плода,
- травмування пологових шляхів і голівки,
- порушення стану плода.
Пізня (потужна) фаза другого періоду пологів
- Пізня (потужна) фаза другого періоду пологів починається з моменту опущення голівки на тазове дно та наявності спонтанних активних потуг.
- Слід надавати перевагу техніці „не регульованих фізіологічних потуг”, коли жінка самостійно робить декілька коротких спонтанних потужних зусиль без затримки дихання.
- Допустима тривалість другого періоду пологів: у жінки, що народжує вперше, до 2 години; у жінки, що народжує повторно, до 1 години.
Положення жінки для народження дитини
- Забезпечується можливість роділлі вибрати положення для народження дитини, яке є зручним для неї.
- Після народження голівки необхідно дати можливість плечикам розвернутись самостійно, при цьому перевірити чи немає обвивання пуповини навкруг шиї.
- В разі тугого обвиття, пуповину необхідно перетнути між 2-х затискачів, при не тугому – послабити натяжіння пуповини та дочекатися наступної потуги.
- Не квапитись!
- Відразу після народження акушерка здійснює обсушування голови і тіла дитини попередньо підігрітою стерильною пелюшкою,
- викладає дитину на живіт матері,
- одягає дитині чисті шапочку і шкарпетки,
- накриває сухою чистою пелюшкою та ковдрою.
- Одночасно лікар педіатр-неонатолог, а за його відсутності лікар акушер-гінеколог, здійснює первинну оцінку стану новонародженого.
Успіхів у навчанні
